Цей підручник надає клініцистам зрозумілі інструкції щодо правильного застосування Техніки Інтегральних Рухів Очей (IEMT) при психологічній травмі та правильного використання Дзеркального Візуального Зворотного Зв'язку (MVF) у лікуванні фантомного болю кінцівок. Ніщо в цьому документі не призначене для заміни традиційних лікувальних послуг і застосувань або для представлення методології як вищої за інші методики.

Терапія Інтегральних Рухів Очей (IEMT) це психотерапевтичний підхід, розроблений для зменшення емоційного стресу та проблем, пов'язаних з ідентичністю, за допомогою специфічних технік рухів очей. Вона фокусується на зниженні емоційної інтенсивності спогадів та відбитків, які впливають на поточне емоційне благополуччя. Ця терапія особливо спрямована на вирішення моделей, що підтримують проблеми, ефективно допомагаючи клієнтам переосмислити свій емоційний досвід та ідентичність. Техніки IEMT включають спостереження та зміну рухів очей для перепроцесування травматичних або інтенсивних емоційних спогадів, тим самим сприяючи психологічному зціленню та зміні поведінки.

Дзеркальний Візуальний Зворотний Зв'язок (MVF) це терапевтична техніка, яка використовується при лікуванні фантомного болю кінцівок, де пацієнти використовують дзеркало для створення ілюзії присутності їх ампутованої кінцівки. Цей візуальний зворотний зв'язок допомагає мозку узгодити розбіжність між сприйнятим та фактичним фізичним тілом, зменшуючи біль та дискомфорт, пов'язані з фантомними відчуттями. MVF є ефективним у перенавчанні мозку і може значно полегшити біль шляхом модифікації нейронних шляхів, пов'язаних з сенсорними та моторними сигналами відсутньої кінцівки.

Консультативна рада

• Роль: Спрямовує та консультує тренера та директора проекту.

Ендрю Т. Остін - тренер та директор проекту

• Роль: Відповідає за загальне управління та навчання в рамках проекту. Слугує основною ланкою зв'язку між Консультативною радою та основною групою тренерів.

Основна тренінгова група (члени Асоціації)

• Склад: Включає як клінічних, так і неклінічних членів Асоціації.

• Роль: Проходить навчання у Директора та відповідає за передачу знань та навчання НУО, благодійним організаціям та місцевим лікарям.

НУО, благодійні організації та лікарі, що працюють на місцях

• Роль: Застосовують отримані знання для надання лікування та послуг пацієнтам в рамках проекту.

Пацієнти

• Роль: Отримувачі медичного лікування та послуг, що надаються підготовленими співробітниками НУО, благодійних організацій та лікарями.

Така структурована схема забезпечує ефективний потік рекомендацій і навчання від Консультативної ради вищого рівня до пацієнтів, оптимізуючи якість і послідовність надання медичної допомоги.

==== Модуль 1: Вступ до рухів очей ====
  * Основи рухів очей
  * Практична вправа: Керування рухами очей

Під час тренінгу Інтегральна терапія рухом очей (ІЕМТ) учасники беруть участь у рольовій вправі, призначеній для моделювання та відпрацювання терапевтичних технік. Учасники об'єднуються в пари, де одна людина грає роль терапевта, а інша - клієнта.

Мета Мета - відпрацювати техніки руху очей, що є центральним елементом ІЕМТ, і переконатися, що учасники готові ефективно допомагати клієнтам за допомогою цих рухів.

Процедура Учасники інструктують один одного рухати очима за певною схемою: шість разів вліво, шість разів вправо і шість разів по кожній діагоналі. Дуже важливо, щоб клієнт постійно думав про певний спогад, особливо той, який викликає сильну емоційну реакцію, що забезпечує одночасне залучення рухів очей і пригадування спогадів.

Зміна ролей Після виконання одного раунду учасники міняються ролями. Така зміна ролей дозволяє кожному відчути і зрозуміти виклики і нюанси терапії як з точки зору практикуючого, так і з точки зору клієнта.

Подальші запитання Після виконання вправи тренер запитує, чи може клієнт повернути спогад до початкового стану. Якщо клієнту важко, його заохочують «спробувати ще раз». Ця взаємодія спрямована на те, щоб кинути виклик здатності клієнта дисоціювати з проблемним спогадом, звертаючись до одного з патернів хронізації в терапії.

Кінестетична редукція та дисоціація Сесія акцентує увагу на зменшенні кінестетичних відчуттів, пов'язаних зі спогадами. Мета - зменшити емоційну інтенсивність, пов'язану зі спогадом, роблячи його більш віддаленим і менш яскравим. Цей процес свідчить про дисоціативний зсув, що допомагає клієнтам розглядати спогад як відокремлену історичну подію, а не як пережитий досвід.

Хронічні патерни Вправа спрямована на роботу з хронічними патернами, коли клієнти постійно шукають докази своїх проблем, ігноруючи при цьому будь-які покращення. Цей патерн часто посилюється в клінічних умовах, де фокус залишається на негативних результатах, незважаючи на значний прогрес.

Результат навчання Ця вступна вправа покликана закласти практичний фундамент для управління основними техніками руху очей у терапевтичних умовах. Вона також допомагає учасникам стати чутливими до емоційних аспектів терапії. Заняття готує їх до більш складних тем тренінгу, в тому числі до більш глибокого вивчення травми та її кінестетичних проявів.

Кінестетичний патерн (далі - «К-патерн»)

Виявити небажаний стан (ціле єство) або кінестетичне вираження (відчуття частини тіла)

• Попросіть клієнта визначити амплітуду за шкалою від 1 до 10. «…і за десятибальною шкалою, наскільки сильним є це відчуття, де десять - це максимально сильне відчуття?» * Запитайте: «…і наскільки це відчуття знайоме?»
• Запитайте: «…і коли було вперше, коли ви можете пригадати, що відчули це почуття… зараз… це може бути не перший раз, коли це сталося, але скоріше перший раз, який ви можете пригадати зараз…»

Дайте клієнту 20-40 секунд для того, щоб отримати доступ до події імпринтингу. Не давайте вказівок чи порад і дозвольте клієнту здійснити власний кінестетичний трансдериваційний пошук.

• Коли клієнт отримає доступ до свого найпершого спогаду, запитайте: «…і наскільки яскравим є цей спогад зараз?».

Попросіть клієнта утримувати цей спогад в пам'яті якомога довше…

Допомагайте клієнту виконувати рухи очима через різні точки доступу. Періодично нагадуйте клієнту, що «…і якщо цей спогад зникне, дуже постарайтеся повернути його назад… постарайтеся якомога сильніше утримати цей досвід…»

Продовжуйте до тих пір, поки клієнт не заявить, що не може утримати або пригадати зорову пам'ять, або протягом максимум 40 секунд, залежно від того, що настане раніше.

• Тест 1. Запитай: «…коли ви думаєте про той спогад, що відбувається…?»
• Тест 2. Запитайте: «…що відбувається, коли ви намагаєтеся отримати доступ до цього відчуття зараз?» Якщо подія, пов'язана зі спогадом, все ще викликає негативну кінестетику, повторіть процес.

Тест 3 (за бажанням). Запитайте: «…коли ви зараз думаєте про ту подію, що ви відчуваєте?» Якщо виникають негативні кінестетичні відчуття, повторіть основний процес і знайдіть наступний відбиток.

Важливо використовувати якомога менше слів і суворо дотримуватися сценарію, а також не відволікатися на побічні питання, балаканину та налагодження стосунків, оскільки це може бути контрпродуктивним для загального підходу.

Деякі загальні рекомендації щодо доставки:

• Сядьте навпроти пацієнта, але трохи змістившись від центру. Керуючи рухами очей, ваш палець повинен знаходитися на відстані близько 18 дюймів від обличчя пацієнта.
• Піднятий вгору палець або ручка краще, ніж «вказівний палець», який вказує прямо на клієнта.
• Швидкість руху становитиме близько 1 секунди на один рух вліво-вправо-вліво («подвійний рух»). Швидкість може бути трохи зменшена для клієнта, який демонструє повільну обробку інформації, що виявляється в його стилі спілкування, кінетичних рухах і т.д., тобто в повільній мові і загальних тілесних рухах.
• Важливо, щоб рухи пальців були достатньо широкими, щоб перемістити очі на їхню периферію.

У контексті посттравматичного стресового розладу (ПТСР) практикуючі фахівці повинні бути знайомі як з діагностичними критеріями, так і з терапевтичними методами. Концепція «Лінчпін» є невід'ємною частиною розуміння і подолання ПТСР, особливо в рамках інтегральної терапії рухом очей (ІЕМТ).

Лінчпін, центральний принцип ІЕМТ, відноситься до характеристики особистості до травми, яка раніше була непомітною, але після травматичної події стала ключовим причинним фактором ПТСР людини. Ця колись нешкідлива риса тепер слугує каталізатором, викликаючи інтенсивні та болючі спогади, коли людина стикається зі схожими ситуаціями або переживаннями, які включають цю рису.